Наум Коржавин (14 октября 1925, Киев — 22 июня 2018)

Нам выпал трудный век -
ни складу в нём, ни ладу.
Его огни слепят -
не видно ничего.
Мы ненавидим тех,
кого жалеть бы надо,
Но кто вовек жалеть
не стал бы никого.
И всё-таки, как знать -
наш суд не слишком скор ли?
Мы злы, а так легко
от злости согрешить.
Мы ненавидим тех,
чьи пальцы жмут нам горло,
Хоть знаем: им теперь
иначе не прожить.
Да, их унять - нельзя,
их убеждать - напрасно.
Но в нашу правду стыд
незнамо как проник.
Мы ненавидим тех,
кто стал рабом соблазна,
Забыв, что тот соблазн
пришел не через них.
Он через нас пришел,
наш дух в силки попался.
Такая в сердце сушь,
что как нам жить сейчас?
Мы ненавидим тех,
чьи жмут нам горло пальцы.
А ненависть в ответ
без пальцев душит нас.

1971

@темы: чужие стихи

Катерина Билокур

@темы: El arte

Іва́н Фе́дорович Драч (17 жовтня 1936 - 19 червня 2018, Київ)

Крила (Новорічна казка)

Через ліс-переліс,
через море навкіс
Новий рік для людей подарунки ніс:
Кому — шапку смушеву,
кому — люльку дешеву,
Кому — модерні кастети,
кому — фотонні ракети,
Кому — солі до бараболі,
кому — три снопи вітру в полі,
Кому — пушок на рило,
а дядькові Кирилові — крила.

читать дальшеБув день як день, і раптом — непорядок,
Куфайку з-під лопаток як ножем прошило.
Пробивши вату, заряхтіли радо,
На сонці закипіли сині крила.
Голодні небом, випростались туго,
Ковтали з неба синє мерехтіння,
А в дядька в серпі — туга,
А в дядька в серці — тіні.
(Кому — долю багряну,
кому — сонце з туману,
Кому — перса дівочі,
кому — смерть серед ночі,
Щоб тебе доля побила,
а Кирилові, прости Господи,-
крила).

Жінка голосила: “Люди як люди.
їм доля маслом губи змастила.
Кому — валянки,
кому — мед од простуди,
Кому — жом у господу,
а цьому гаспиду,
прости Господи,— крила?!”

Так Кирило до тями брів,
І, щоб мати якусь свободу,
Сокиру бруском задобрив,
І крила обтяв об колоду.
Та коли захлинались сичі,
Насміхалися зорі з Кирила,
І, пробивши сорочку вночі,
Знов кипіли пружинисті крила.
Так Кирило з сокирою жив,
На крилах навіть розжився —
Крилами хату вшив,
Крилами обгородився.
А ті крила розкрали поети,
Щоб їх муза була небезкрила,
На ті крила молились естети,
І снилося небо порубаним крилам.
(Кому — нові ворота,
кому — ширшого рота,
Кому — сонце в кишеню,
кому — дулю дешеву,
Щоб тебе доля побила,
а Кирилові — не пощастить же
отак чоловікові! — крила.)

@темы: Україна, чужие стихи

@темы: кино

Валентин Губарев. В рабочий полдень

@темы: El arte

No es el tiempo que esperábamos para junio peeero... Donostia/San Sebastián sigue siendo espectacular con tormenta!
(с)www.facebook.com/sansebastian.turismo/photos/a....

@темы: San Sebastian, Эускади, чужие фотографии

Laszlo - Lucy de László

@темы: El arte

Coorte Adriaen - Натюрморт с клубникой, 1705

@темы: El arte

@темы: кино