Вы теперь - другая страна. Между нами легла война, пролегла, разлеглась, развалилась, только слышишь то храп, то стон, кто в иную сторону - он читать дальшепо другую впадает в немилость. кто в иную сторону шаг тот по эту смертельный враг: Сатана, Вельзевул, Мефистофель, не кручинься, святая Русь - не спиной к тебе повернусь, в сатанинский еврейский профиль. В каждом всяком образ врага, как начинка внутри пирога - с маком, перцем, собачьим сердцем. Сел с товарищем в кабаке, дурь в мозгу и стакан в руке, поглядишь - сидишь с иноверцем. С печенегом, хазаром, мурлом ты сидишь в кабаке за столом, половой графинчик подносит, а в графинчике лютая смесь - унижение, ярость и спесь, а душа подаяния просит. Что врагу до березки твоей, до калитки скрипучей, за ней сад нескучный, беседка, усадьба, до синицы ли до журавля, если жизнь просто блин или бля, и собачья безумная свадьба. Лютый враг протирает очки - видит - отпускники-казачки, лютый Каин стоит у истоков. И сквозь это увидит враг весь в черемухе смертный овраг, о котором мечтал Набоков.
Noli me tangere. Polyptych of Mercy. (Painting on wood, 1445-1460)
...одним із епізодів воскресіння Ісуса є його зустріч з Марією Магдалиною, рано-вранці, коли ще ніхто не прийшов до гробниці. Таємничою є фраза, що дійшла в Євангеліях чомусь латиною: Noli me tangere. Не торкайся мене. Після того, як взнала про обстріл Одеси і смерть тримісячного немовля, чомусь тільки й думаю про ці слова. Тільки й передивляюсь зображення картин з цією назвою, яких багато, дуже багато. Їх все писали і писали, століття за століттям... Чому тут стільки болю, якщо воскресіння сталось? Де радість? (c)
Житомирська Міська Рада. Це головний образ нинішнього Великодня: освячення тисяч пасок, випечених і подарованих ЗСУ
Вічний сюжет: вартові стоять біля печери, зі списами, з автоматами – вояки та кровожери. читать дальшеДумають, бідолашні. що Христос навіки уснув. Головне, щоб не спали, щоб дивилися біля гробу, щоб не дали війти ні католику, ні русофобу, щоб не випустили Того, Хто в темряві Світлом був. ... Звісно, які були пращури - такі й нащадки: Привалили печеру каменем та наклали печатки. Біля входу поставили охорону - то ж не спи, вартовий!. Вдавився Іуда. Булгаков написав роман про Пілата. Але в церкві вже співають: "Не ридай Мені, Мати!" і з пасками бля церкви - народ недолугий Твій. БХ. Стр. Субота, 2022
Следственный комитет российской Федерации начал доследственную проверку о возможной фальсификации реликвии, которая должна была обеспечить абсолютную защиту крейсера "Москва". Известно, что на борту крейсера хранилась чудотворная частичка Креста Господня, что должно было обеспечить неуязвимость и непотопляемость корабля. Именно поэтому крейсер не опасаясь входил в зону поражения береговых ракетных установок. Однако факт затопления крейсера заставил усомниться в подлинности данной реликвии.
З ранку занурююся в новини, і зростає відчутя провини - я в безпеці і на чужині. Не сирени будять, а сумління. Не загинув, не зросте насіння. читать дальшеОх, не легко тягнуться ці дні! Знає Бог - страждання це скарбниця. Скаже нам про те Страстна седмиця, ось з гробівки Лазар повстає. Ось розп"яття на старій іконі. Ось життя моє - як на долоні. Боже, що Тобі життя моє? Що ж мовчиш Ти, не відповідаєш. від мене за хмарами ховаєш вічне Слово, погляд і лице, ох, не назавжди гуляти хмарам. Великдень настане незабаром - свято - розфарбоване яйце. А сьогодні - як? На що чекати? Десь далеко бомби та гармати. В тиші чути солов"іний спів. З ранку зануряюся в новини, і зростає відчуття провини - ніби дух у серці зкам"янів БХ
Україна не вмерла, і слава жива, і проклята війна вісім років трива, ось наш ворог - плешива його голова, і удава холодні очі до нашої крові охочі. Історія - млин, і його жерна змелють все на порох - на те й війна, ось і гайворони с півночі. При кордонах зграї сталевих машин. Для Росії готовий загальний аршин. Ну, а ми не забули палаючих шин вісім років тому на Майдані, ми знаємо - там, де полум'я - там кров, де ж Ти, Мати Господня, і де Твій Покров, Ти мовчиш, і майбутнє - в тумані. То ж нехай молитва моя повстає мов фіміам. Хай Лице Твоє Сяє на мене. І все, що є в душі моїй - на Твоїй долоні нехай відігріється й оживе, як біла хмарка по небу пливе, не сумує у жахів в полоні.