Марта Ліщинська, Весна в Карпатах

@темы: Україна, El arte

---

Константин Лавро

@темы: Рождество, Україна, El arte

---

Микола Івасюк (1865-1937). Поцілунок. 1910

@темы: Україна, El arte

---

scienceforukraine.eu/support

@темы: Україна

---

ікона із селища Стара Сіль, яку датують ХVII століттям

@темы: Україна, El arte

---

кто приходит с мечом - тот умрет от меча,
лучше плавиться, как у иконы свеча,
огоньком одиноким мерцая,
чем лежать, подавившись землею чужой,
рядом с грозным железом, изъеденным ржой,
тем, с которым пришел ты, бряцая.
Ты, с угрюмой отечною маской спитой,
ты страну объявил непорочной, святой,
вот и жил бы, постясь и рыдая ,
пусть бы храмы стояли на каждом углу,
нет! - ты тащишь оружие в зимнюю мглу,
срок военно-тюремный мотая.
Что сказать? лучше крикнуть - остановись!
Русь святая? Так пусть устремляется ввысь
не на крыльях ужасной машины,
не дырявит ракетой небесную синь.
Горячишься? Подумай, немного остынь,
не в дому, так в земле Украины.
БХ

@темы: чужие стихи, чужие фотографии, Україна, War

---

Максим Кривцов

Він переїхав в Бучу в середині березня 2021
винайняв маленьку квартиру у цоколі і завів кота
шерсть якого була кольору помадки на еклері.
Він ходив на англійську, в тренажерку та на сповіді
він любив дивитись, як падає сніг
та в тумані зникає вулиця.
Він слухав Радіохед, старі альбоми Океану Ельзи дощ, грім і стукіт серця дівчинки
з якою засинав у маленькій цокольній квартирі
і прокидався у маленькій цокольній квартирі
цілував її тепле обличчя
пригортався до її липкого тіла
пірнав долонею у хвилі її волосся
та борсався там, наче мушка на павутині.
Вона покинула його восени
так як птахи покидають ліси
так як інженери фабрику по-закінченню зміни
і поїхала в Польщу
щоб там залишитись.
Він взяв кота, схожого на тістечко
і сказав: кіт, нам треба їхати
з нами, як ранок
як життя
як хвороба
сталась холодна
як крига
війна
урок що зветься "Спокійне життя" закінчився.
У тумані зникає вулиця
падає дощ
його зовсім не слухають
кіт вибіг у поле і ім'я його вітер.
На хресті наче на id-картці написано:
тут спочиває номер 234 вічна пам'ять.
Вона мріяла про мандрівку в Патагонію
про роман з рок-музикантом
про реєнкарнацію в царицю чи в рибу.
Планувала написати книгу
про те, що пам'ять
крихка наче кірка на крем-брюле
вразлива, наче кохання
розсипається, як пісок поміж пальців
і зникає
щезає
немає.
Вона любила свій велосипед
морозиво зі згущівкою
збирала пожовкле листя
наче марки
любила розглядати хмари
розсипані наче поп-корн
неохайним хлопчиком в кінотеатрі.
Мандрувала у гори наодинці
щоб приймати інгаляції лісом та повітрям
збирала м'яту та іван-чай
збирала зорі, розкладаючи в пам'ять, наче у фото-альбом.
Її батько загинув у чортинадцятому
їй було чотирнадцять, коли мама поїхала в Італію
та не повернулась.
Вона не мала стосунків, бо все чекала на рок-музиканта.
Коли зима вирішила залишитись
щонайменше до наступної осені
гучно і боляче сповістивши про це
і пахнуло на вулицях
тишею жахаючою
вогнем і землею
розліталося вороння
тоді вона не розгубилися
дістала із верхньої полиці пляшечку
із висушеним іван-чаєм та чебрецем
заварила трави
розлила у термос
та понесла на пости
хлопцям із тероборони.
На хресті наче татуюванням закарбовано:
тут спочиває номер 457 вічна пам'ять.
Вона жила поруч з парком
у невеликому будинку
годувала білок
годувала собак
годувала п'яниць
була хранителькою осені
і хранителькою спогадів
розсипаних, як цукор.
Їй було 54
вона працювала у комунальному підприємстві
носила синю робу "Епіцентр"
та їздила на велосипеді.
Фарбувала нігті у багряний
фарбувала губи у багряний
і щоночі до неї приходили багряні сни.
Вона дивилась "Говорить Україна"
витирала сльози білим носовичком
згадувала дитинство
яким тоді теплим було сонце
перед сном читала Кокотюху
та стрибала, наче плавець у воду, в свої сни
багряні, як нігті
багряні, як губи.
Чекала на суботу
щоб витерти пилюку в кімнатах
випрати одяг
приготувати шарлотку
та думати про минуле.
Її вбили п'ятого березня
коли вона повертала на свою вулицю
їдучи на велосипеді
вбили, як ніч вбиває день
як осінь вбиває літо
розіпнули чергою кпвт.
На хресті наче на дошці оголошень написано:
тут спочиває номер 451 вічна пам'ять.
На вулицях та на полях
з'являлись нові Голгофи
тільки кулі замість цвяхів
тільки артилерія замість списів.
Хотілося
рахувати дні до літа
рахувати кошенят
рахувати дітей
рахувати зорі
рахувати до ста, засинаючи.
Тут спочиває номер 176 вічна пам'ять
тут спочиває номер 201 вічна пам'ять
тут спочиває номер 163 вічна пам'ять
тут спочиває номер 308 вічна пам'ять.

@темы: чужие стихи, Україна, War

---

sirens.gallery

@темы: Україна, War, El arte

---

Катеринa Білокур

в погляді серці у дії
видно усе і надія
там до кінця не зникає
колесо ліве йде краєм
праве іде чистим полем
пух відпускає тополя
ніби сніги проти літа
де піднімається жито
і розкриваються маки
просто зважати на знаки
просто старатися жити

Богдан Куценко

@темы: чужие стихи, Україна, El arte

---

www.correos.com/sala-prensa/correos-presenta-el...
Пошта Іспанії випустила нову поштову марку на оплату поштових відправлень за тарифом С (1.75 €). Тираж: 640.000 екземплярів.

@темы: Испания, Україна

---

Зіта та Гіта

@темы: чужие фотографии, Україна

---

@темы: Україна, War

---

Національний музей Григорія Сковороди знищено прямим влучанням російської ракети у ніч проти 7 травня.

@темы: Україна, War

---

Улица Городецкого. Михаил Юдовский

18 мая 2016
Бoрис Херсонский

Вы теперь - другая страна.
Между нами легла война,
пролегла, разлеглась, развалилась,
только слышишь то храп, то стон,
кто в иную сторону - он
по другую впадает в немилость.
кто в иную сторону шаг
тот по эту смертельный враг:
Сатана, Вельзевул, Мефистофель,
не кручинься, святая Русь -
не спиной к тебе повернусь,
в сатанинский еврейский профиль.
В каждом всяком образ врага,
как начинка внутри пирога -
с маком, перцем, собачьим сердцем.
Сел с товарищем в кабаке,
дурь в мозгу и стакан в руке,
поглядишь - сидишь с иноверцем.
С печенегом, хазаром, мурлом
ты сидишь в кабаке за столом,
половой графинчик подносит,
а в графинчике лютая смесь -
унижение, ярость и спесь,
а душа подаяния просит.
Что врагу до березки твоей,
до калитки скрипучей, за ней
сад нескучный, беседка, усадьба,
до синицы ли до журавля,
если жизнь просто блин или бля,
и собачья безумная свадьба.
Лютый враг протирает очки -
видит - отпускники-казачки,
лютый Каин стоит у истоков.
И сквозь это увидит враг
весь в черемухе смертный овраг,
о котором мечтал Набоков.

@темы: чужие стихи, Україна, War, El arte

---

Сергей Тюпо. Старые дворики Одессы

@темы: Україна

---

Михайло Юдовський. Дерибасовская. 2022

@темы: Україна, El arte

---

Nastya Hadyechenko. Ukrainian girl at war

@темы: Україна, War, El arte

---

22 апреля

Изюм, площадь имени Джона Леннона (бывшая площадь Ленина)

+1

Ховаев Вячеслав. Основатель Украины Ленин на Луне. 1960

@темы: чужие фотографии, Україна, War, El arte

---

Михайло Юдовський. Львiв

18.04.22 По Львову было нанесено четыре ракетных удара, погибли по меньшей мере семь человек

@темы: Україна, War, трамвайчик, El arte

---

Свiтлана Бердник

З ранку занурююся в новини,
і зростає відчутя провини -
я в безпеці і на чужині.
Не сирени будять, а сумління.
Не загинув, не зросте насіння.
Ох, не легко тягнуться ці дні!
Знає Бог - страждання це скарбниця.
Скаже нам про те Страстна седмиця,
ось з гробівки Лазар повстає.
Ось розп"яття на старій іконі.
Ось життя моє - як на долоні.
Боже, що Тобі життя моє?
Що ж мовчиш Ти, не відповідаєш.
від мене за хмарами ховаєш
вічне Слово, погляд і лице,
ох, не назавжди гуляти хмарам.
Великдень настане незабаром -
свято - розфарбоване яйце.
А сьогодні - як? На що чекати?
Десь далеко бомби та гармати.
В тиші чути солов"іний спів.
З ранку зануряюся в новини,
і зростає відчуття провини -
ніби дух у серці зкам"янів
БХ

@темы: чужие стихи, Україна, War, El arte