В ніч під Івана Купала, папороть квітне маленькими квіточками, що горять, як вогонь. Кому вдасться роздобути квітку папороті, для того нема нічого неможливого: він знатиме, де є скарби в землі, йому відмикатимуться всі замки без ключа, вiн зможе закохати в себе будь-кого.

До поміченого завчасно куща папороті сміливець вирушає звечора. Тому, хто стереже цвіт папороті, радять не озиратися і не боятися нічого, бо чорти мають силу тільки до кола, окресленого освяченим ножем. О дванадцятій годині папороть розцвітає, і тієї ж миті квітка злітає на розстелену освячену скатертину, яку треба швидко згорнути і сховати за пазуху, а ще краще – зробити розріз у шкірі лівої руки, заховати туди квітку і не озираючись бігти.

Папороть квітла, билось сердечко

Щоб воно лягло та й не встало!

Папороть цвiте