Як час помножити на відстань,
То вже ні я ні все це місто
Тобі не стануть у пригоді.
Та все ж колись там при нагоді
Дістань оте своє намисто,
Красива наче чорт та й годі,
Піди по вулиці центральній,
Покинь машину при дорозі
І перехожому на розі
Всміхнися наче вперше бачить
Адама Єва у вигнанні
Сюжет слабкий сентиментальний
Але із рештою так треба,
Бо той, хто не просив нічого
І вже ніколи не попросить
Одного разу гляне в небо
І вимовить, хай безголосо:
Дійди по вулиці до моря,
Де берег високо над плесом
І наче до фіналу п'єси
Дістань з кишені паперовий
Літак і відпусти як горе…
Це власне все. Бувай здорова.
ku_bo