Костенко Анатолий Александрович
Що трапиться у світі? Події страховиті.
Де ви, спокійні літа, де ви щасливі миті?
А там, куди усі ми йдемо, як в небо дими,
де залишились рими з поетами своїми.
За морем, за парканом,
читать дальшеза коматозним станом,
за кріпаком та паном, сатрапом та тираном.
Що нам робити, діти? Нема чому радіти.
Життя - садок забутий, нам з вами в ньому жити.
Спитаймо, діти, Гонту - які там вісті з фронту,
Все нині по приколу чи може так, для понту.
Спитаємо Тараса, чому порожня каса,
Спитаймо у Адольфа, чи є ми нижча раса.
Ми з козаком Мамаєм співаєм, не зростаєм,
пишаємось минулим, майбутього не маєм.
Лише у Божім Слові, та у Його любові
востаннє причастимось Його святої крові.
БХ