Anatoliy Kozelsky

гріта вода скоро стигне
та що розлита посохне
так і загоюєш стигми

листя летить кучеряве
гілки гойдаються мляво
тим і тренуєш уяву

в темряві виючим вітрі
звуках непевних спроквола
місяць опише півколо

лебеді вигнуті шиї
вата із білого цукру
погляд засмоктують вії

глянь вже нічого немає
бачиш загоїлось ніби
ось що найбільше лякає

ku_bo