En boca cerrada no entran moscas

В.Губарев

полишив страх
забув про неможливість
важливість перетнувши наче стрічку
собі сам кажеш
все в житті дрібничка
порічка зацвітає червоніє
а хтось іде
а хтось собі олію
несе додому але не доносить
усе важливе
все лежить під носом
у всіх навколо та здається марним
малим немов частина інтер’єру
людина в однині
людина парна
і півтори людини із тер’єром

Богдан Куценко

@темы: El arte, чужие стихи