Харкiв 12 березня 2022
Заметки о военном телеэфире

Україна не вмерла, і слава жива,
і проклята війна вісім років трива,
ось наш ворог - плешива його голова,
і удава холодні очі
до нашої крові охочі.
Історія - млин, і його жерна
змелють все на порох - на те й війна,
ось і гайворони с півночі.
При кордонах зграї сталевих машин.
Для Росії готовий загальний аршин.
Ну, а ми не забули палаючих шин
вісім років тому на Майдані,
ми знаємо - там, де полум'я - там кров,
де ж Ти, Мати Господня, і де Твій Покров,
Ти мовчиш, і майбутнє - в тумані.
То ж нехай молитва моя повстає
мов фіміам. Хай Лице Твоє
Сяє на мене. І все, що є
в душі моїй - на Твоїй долоні
нехай відігріється й оживе,
як біла хмарка по небу пливе,
не сумує у жахів в полоні.

Борис Херсонский